- перевізник
- [пеиреив'і/зниек] -ка, м. (на) -ков'і/ -ку, мн. -кие, -к'іў і [пеиреив'ізни/к] -ниека/, м. (на) -ниеко/в'і/-ниеку/, мн. -ниеки/, -ниек'і/ў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
перевізник
Смотреть что такое "перевізник" в других словарях:
перевізник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
перевізник — а, ч. 1) Той, хто працює на перевозі (у 2 знач.), перевозить. 2) Юридична чи фізична особа, якою або від імені якої укладено договір перевезення, незалежно від того, чи здійснюється фактично перевезення ним самим чи тим, хто його замінює … Український тлумачний словник
перевізниця — і. Жін. до перевізник … Український тлумачний словник
Еврейские фамилии (профессии) — Немецкие и еврейские фамилии, значение которых связано с профессиями список фамилий, связанных с профессиональной деятельностью … Википедия
вантажний — а, е. 1) Стос. до вантажу (у 1 знач.). Вантажні перевезення. || Признач. для вантаження. Вантажна лопата. •• Ванта/жна ми/тна деклара/ція декларація, що пред являється митниці при перевезенні вантажу через кордон. Ванта/жна накладна/ перевізний… … Український тлумачний словник
трансшипмент — а, ч. Умова коносамента, згідно з якою морський перевізник може будь коли і з будь якої причини вивантажити з судна вантаж або будь яку його частину, складувати його на березі, перевантажити на інше судно, незалежно від того, належить він… … Український тлумачний словник
Костюченко, Леонид Михайлович — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Костюченко. Костюченко Леонид Михайлович Род деятельности: Украинский политик, общественный деятель Дата рождения: 14 сентября 1955 … Википедия
перевозець — зця, ч. Те саме, що перевізник … Український тлумачний словник
повітряний — а, е. 1) Прикм. до повітря. || Який складається з повітря, зайнятий, заповнений повітрям. || перен. З малою вагою, невагомий. •• Пові/тря/на поду/шка заповнений повітрям із підвищеним тиском простір під катером, кораблем і т. ін., що дає їм… … Український тлумачний словник
поромник — заст. поро/нник, а, ч. Перевізник на поромі … Український тлумачний словник
